Існують дві теорії: звук нагадує сома, що годується (харчова конкуренція), або призов до спарювання. У будь-якому разі, правильно поданий звук змушує рибу відірватися від дна. Важливо, щоб снасть була готова до різкого клювання, а запас волосіні на шпулі дозволяв боротися з гігантом.
Дерево (яблуня, дуб) цінується за «живий» звук та плавучість. Метал довговічний і має ідеальну геометрію ножа. Карбон поєднує легкість та міцність. Вибір — питання смаку; при правильній техніці «працювати» буде будь-який матеріал, надійно піднімаючи рибу до наживки.
Техніка вимагає м'язової пам'яті, але доступна кожному. Головне — створити повітряну бульбашку, яка гучно лопне на виході. Новачкам простіше починати з опуклих п'ятаків. Зазвичай достатньо 1–2 виїздів, щоб поставити стабільний звук і перестати чіпляти інструментом борт човна.
Ехолот показує підйом сома у вигляді товстих ліній від дна до наживки. Якщо риба підійшла, варто зменшити інтенсивність квокання. Квок дозволяє вести діалог із хижаком: якщо він не бере, можна змінити ритм, контролюючи кожен рух риби на екрані приладу в реальному часі.
Класика — пучок виповзків, м'ясо перлівниці, капустянка або живець. Наживка має бути у 2–5 метрах над дном. Важливо використовувати потужні гачки та надійну снасть, бо на квок виходять трофеї, здатні спустошити шпулю котушки за лічені секунди при першому ривку.
