Балансир — це штучна зимова приманка, яка під час руху описує широку горизонтальну траєкторію у формі «вісімки». Завдяки цьому він охоплює більшу площу під лункою та здатний привернути навіть пасивного хижака. На відміну від вертикальних блешень, балансир працює ширше та помітніше. Це робить його особливо ефективним узимку, коли риба стоїть у товщі води.
Для мілководдя та слабкої течії краще використовувати легкі й компактні балансири, які добре зберігають гру при невеликих рухах. Для великих глибин або сильного потоку підходять важчі моделі, що стабільно тримаються в робочому горизонті. Розмір повинен відповідати виду риби: для окуня — менші, для щуки або судака — більші. Важлива також форма корпусу, адже вона визначає характер та амплітуду гри.
Класична проводка полягає у плавному підкиданні балансиру з паузою, під час якої приманка робить широку горизонтальну дугу. Якщо риба пасивна, варто зменшити амплітуду та збільшити тривалість пауз. Активний хижак краще реагує на швидші та різкіші рухи. Підбір правильної техніки залежить від активності риби та умов водойми.
У прозорій воді краще працюють натуральні відтінки, які нагадують малька та не лякають рибу. У каламутній воді більш ефективні яскраві контрастні кольори, помітні здалеку. Взимку добре працюють флуоресцентні та світлонакопичувальні елементи, оскільки під льодом мало світла. Також варто враховувати реакцію хижака: іноді він краще відгукується на природні тони, а іноді — на яскраві провокаційні кольори.
Взимку балансири дозволяють обловлювати велику площу під лункою, що важливо при низькій активності риби. Їхня широка горизонтальна гра здатна спровокувати хижака навіть тоді, коли він майже нерухомий. У сильний мороз приманка повинна зберігати стабільну гру при мінімальних рухах. Також важливо враховувати товщину льоду, глибину ловлі та необхідність більш делікатної подачі.
